Олег Шандрук: "Зірковий склад "ОДЕКа" вдалося зберегти тому з оптимізмом дивимось у майбутнє"

Нині, маючи титул чемпіона та володаря Суперкубка Рівненської області, оржівський «ОДЕК» посідає друге місце у Групі 1 чемпіонату ААФУ на проміжному етапі. Клуб під керівництвом Мирона Чернецького покладає великі сподівання на цей сезон і найближчі роки як один із найстабільніших аматорських клубів України.

За що бореться «ОДЕК» і як готується до вирішальної частини сезону? Про це ми розпитали головного тренера оржівців Олега Шандрука, відомого у минулому гравця, який має 323 матчі на професіональному рівні і пройшов хорошу школу у донецькому «Шахтарі», також має у послужному списку такі клуби, як «Волинь», «Арсенал», «Чорноморець», ПФК «Севастополь».

– Олеже Миколайовичу, «ОДЕК» завершив 2017 рік із чудовими показниками в обласному футболі, а також продовжує боротьбу за найвищі місця в чемпіонаті ААФУ. Як відновлюєте сили для майбутньої боротьби з конкурентами й що запланували на зимовий антракт?

– У нас, на жаль, немає можливості їздити «по Туреччинах», тому будемо займатися на місці, в домашніх умовах. Зібралися цього тижня і розпочали тренування на нашому майданчику зі штучним покриттям. У режимі одноразових тренувань плануємо тренуватися до березня місяця, коли у Рівному розпочнеться турнір, в якому візьмемо участь. Також розглядаємо можливість проведення кількох контрольних матчів у сусідній області, де є повнорозмірний синтетичний газон. На Львівщині нині чимало професіональних клубів та й аматорських колективів гідного рівня, тож перевіримо свої сили на фоні різних суперників.

– Рівне у Прем’єр-лізі представляє клуб «Верес». Хоча б раз із ним вдалося зіграти контрольний матч?

– Ні, ще жодного разу.

– Чимало представників «ОДЕКа» – серед найкращих бомбардирів. Фахівці відзначають багатьох ваших підопічних у переліку провідних гравців ААФУ. Вдалося зберегти тих, хто дає результат?

– В цілому – так. 90% осіннього складу гравців залишаються у нас. Це основне питання для нашого клубу, ми постаралися його оперативно вирішити ще під кінець минулого року. Тому із оптимізмом дивимося у майбутнє.

– Відкрили вакансії на якісь конкретні позиції?

– Не можу сказати, що у нас є якісь особливо болючі точки. В принципі, закрили всі позиції. Напевно, хотіли б доукомплектуватися кількома гравцями молодого віку, але з перспективною молоддю є проблеми, і не лише у нас в області. Щодо інших змін, то покинули нашу команду Сергій Максимець, Вадим Панас та Віктор Каращенко.

– Невже не пориваються на підвищення такі гравці, як Коляда, Богданов, Красномовець, адже ми пам’ятаємо їх за виступами у Першій та Другій лігах, у молодіжній першості УПЛ…

– Просто вони побачили, який у нас в «ОДЕКу» підхід – що ми, хоч і граємо на аматорському рівні, але стараємося по максимуму наближуватися до професійного. Хлопці вдома, в рідній області, бачать перспективи – от і вважають, що грати в нашій команді краще. Тим більше, що рівень чемпіонату України серед аматорів виріс і, вважаю, цілком підрівнявся із тією ж Групою «А» Другої ліги, яку доводилося спостерігати. До того ж, тривають розмови про реформування вітчизняного футболу. Якщо буде Національна футбольна ліга – будемо брати у ній участь, напевно… Втім, не будемо забігати наперед – усьому свій час, наразі маємо працювати над локальними завданнями.

– Ви більшість кар’єри провели на добротному всеукраїнському рівні. Що для себе зауважили на аматорах – як хорошого, так і поганого?

– Чемпіонат ААФУ, як я вже казав, є цікавим та конкурентним змаганням. Щодо поточної роботи, мені здається, що не вистачає кількості тренувань. Стільки, як на професіональному рівні, я їх фізично не можу проводити – деякі хлопці, окрім занять футболом, мають іншу роботу… Але позитив для себе бачу в тому, що маю займатися деякими такими речами, якими не займаються тренери професіональних клубів. І це – позитив, адже для мене, як для молодого спеціаліста, це колосальний досвід. Для тренера – великий плюс отримати досвід в аматорському футболі.

Календар мені в цілому подобається, єдине чим невдоволений, що плей-офи будуть складатися з одного матчу. На нас терміни не тиснуть – то чому після колосальної роботи, 16 матчів, лише одна гра (та ще й, можливо, на виїзді) повинна вирішувати долю титулів та трофеїв? Адже бувають різні нюанси… Знаю, що є ініціатива з боку нашого президента – розпочати дискусію з цього приводу.

– «ОДЕК» не перший рік серед лідерів аматорського футболу України. А як стосовно нових викликів?

– Ні, ми почекаємо ще рік. Почекаємо результатів реформи українського футболу, а за цей час підтягнемо інфраструктуру. Вже у квітні маємо засівати наше тренувальне поле. Також треба підтягувати й інші питання – ті ж роздягальні. У плані матеріально-технічної бази ми поки що не дотягуємо до професіонального рівня, але є розуміння керівництва – тож найближчим часом «ОДЕК» і тут здійснить ривок.

– «ОДЕК» унікальний тим, що ось уже 16 років не полишає обласний п’єдестал. Разом із тим, таке питання: не тісно на Рівненщині?

– Це також досвід, я, як тренер, знаходжу для себе мотивацію й доношу до футболістів, що кожна гра важлива, у тому числі й на обласному рівні. Тому ще рік точно пограємо й у чемпіонаті Рівненщини. Тим більше, що завдання у нас тут максимальні.

– Прийшовши у клуб, який демонструє стабільні результати на заданому рівні, що намагалися змінити у першу чергу і наскільки важко давалися ці зміни?

– Колектив був хороший – і за рівнем, і за атмосферою. Працював з тими футболістами, які у нас були. Тому єдине – я вибудував такий підхід до роботи, який я бачу найефективнішим. Будую тренувальний процес, який буде і цікавим для гравців, і корисним для гри.

– У вас у складі багато гравців із дуже пристойним досвідом – Кошка, Богданов, Дацюк, Мучак і багато інших. Як вдалося зібрати такий ігровий ансамбль і чим їх мотивуєте?

– Це питання розділяємо на кілька складових. Більшість гравців – сімейні, тому їм важлива фінансова сторона, а вона у «ОДЕКа» стабільна й гідна. Друга сторона – більшість гравців у нас місцеві, хіба що Мучак з Волині, але це також досить близько, якщо порівнювати із виступами десь в інших областях на професіональному чи аматорському рівні. І ще один аспект – у нас людяне ставлення до гравців, хороше керівництво. Сьогодні чуємо про значні проблеми навіть у клубах Прем’єр-ліги, а в «ОДЕКу» ми намагаємося йти назустріч нашим футболістам у всіх побутових та життєвих питаннях. Тому й колектив у нас згуртований, дружний, об’єднаний навколо спільної мети.

– До справ турнірних. Три команди у Групі 1 пішли у відрив, а «ОДЕК» з «Рочином» навіть зберігають статус непереможних. Що буде визначальним навесні – очні протистояння лідерів чи матчі проти середнячків, які також можуть створити проблеми?

– Залишилося всього сім матчів, тому кожне очко буде важливим. Якщо подивитися на турнірну таблицю й календар, можна спрогнозувати, що інтрига в медальному питанні збережеться до останніх турів. Матчі між лідерами – це, як кажуть, «ігри за шість очок».

– Я навіть не можу віддати перевагу якійсь із команд, адже лідери між собою з величезними труднощами визначають сильнішого. Приміром, ваш «ОДЕК» зіграв внічию з «Минаєм» та «Рочином», причому, із соснівцями ви ще двічі розійшлися миром і в кубку, де все вирішило правило «виїзних голів». Справді вся трійка рівна за класом?

– Мені здається, так. За якістю й організацією гри ці три команди знаходяться на одному рівні. Навіть уточню: знаходилися. Адже за час зимового антракту можуть бути значні зміни, тож уже в квітні подивимося, хто ефективніше використав зимову паузу. Але в цілому турнірна таблиця відображає те, що було на полі.

– Якби вас запитали, який матч подивитися, щоб зрозуміти, що за рівень аматорського футболу, який би ви порекомендували?

– Напевно, назву матчі за участю своєї команди – хоч і переглядаєш конкурентів, але у пам’яті, звісно, саме свої поєдинки залишаються. Так от, дуже напруженим видався наш виїзний матч із «Минаєм». З нашого боку було чимало емоцій – і з моєї сторони в тому числі. Той виїзд завершили з рахунком 1:1.

І, звичайно, пораджу кубковий матч-відповідь з «Рочином», коли в гостях ми зіграли без голів. Нажаль, у першій грі вдома вже до 12-ї хвилини поступалися 0:2. Однак, до честі наших хлопців, у другому таймі вони знайшли сили переломити хід поєдинку – відігралися і навіть могли здобути перемогу, тому кубок залишали не без бою.

До речі, можна назвати відразу кілька матчів як на всеукраїнському, так і на обласному рівні, коли були дуже сильні емоції та розуміння того, що наш колектив може проявити вольові якості. Це дуже радує.

– Президент клубу Мирон Чернецький багато років підтримує «ОДЕК». Знайшли з ним контакт і налагодили хорошу співпрацю?

– Безперечно. Він відвідує всі матчі нашої команди, дуже переживає за команду. Тому з ним працюється комфортно і я бачу перспективу.

– Вам доводилося попрацювати з багатьма авторитетними тренерами – як «розкрученими», так і більш скромними. Що вони кажуть про ваш тренерський дебют, які поради дають?

– Це моє упущення, але ні з ким поки не вдалося поспілкуватися.

– Це легко пояснюється: не так багато можливостей випадає перетинатися з клубами, які вони очолюють…

– Я теж так думаю. Є бажання вчитися й дізнаватися нове, але з тими клубами, за які я виступав, ми ще не грали.

– Дізналися, що ви нещодавно провели майстер-клас для земляків у рідному селищі. Як з’явилася така ідея?

– Річ у тім, що у нас у селищі Смига створюють юнацьку футбольну школу, побудували міні-майданчик 60х40 зі штучним покриттям, роздягальні. З’явився інвестор, який підтримує футбол. Тому футбольний клуб «Єврошпон» (Смига) запросив мене провести майстер-клас для юних вихованців, поспілкуватися з місцевими тренерами. Це був пробний крок, але подібний обмін досвіду, на мою думку, виявився дуже корисним. Запрошувати дитячих тренерів, авторитетних фахівців – дуже корисно.

– Смига відома співачкою Оксаною Білозір та футболістом і тренером Олегом Шандруком…

– Навряд чи зможу зрівнятися із знаменитою землячкою, але приємно, що наша Рівненщина має стільки талантів у всіх сферах.

– Нові імена на підході?

– Однозначно. Час від часу виходять із Рівненщини гравці рівня: Гоменюк, Тотовицький, Сергійчук, Приндета, Чачуа, Голодюк. Віримо, що будуть і нові таланти.

Артур Валерко. Джерело: Асоціація аматорського футболу України

Фото - Роман Цупрук

Ключові слова: